Іван Васильович Миколайчук (народився 15 червня 1941 року — помер 3 серпня 1987 року) — український актор, режисер, сценарист.
34 ролі в кіно, 9 сценаріїв та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.
Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70 х років минулого століття. У ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий. "Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко", − казав про Миколайчука великий Параджанов.
У його особі українська нація має світового невмирущого позитивного героя, який пробуджував національний дух українців. Проте звання народного артиста Іванові Миколайчуку так і не присвоїли, бо тодішні ідеологи винесли акторові вирок − "націоналіст". Державну Шевченківську премію Іван Миколайчук отримав вже посмертно.
Народився в селі Чортория Чернівецької області.
У 1957 р. закінчив Чернівецьке музичне училище, у 1961-му − театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О.Кобилянської.
1965 року Закінчив кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (майстерня В. Івченка).
У кіно дебютував ще студентом у курсовій режисерській роботі Леоніда Осики "Двоє". В гарному обличчі, тонкій усмішці та приглушеному голосі героя молодого Миколайчука не можна не помітити якоїсь таємниці, недомовленості, глибини − тих рис, які ляжуть через 2-3 роки в основу феномена особистості великого актора.
Ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі "Сон" та Івана Палійчука у "Тінях забутих предків" одразу принесли Миколайчукові загальне визнання. Особливо кінострічка "Тіні забутих предків", яка здобула близько десяти радянських та зарубіжних призів та нагород і була визнана однією з двадцяти найкращих картин світу. Безперечно, успіхові цього фільму сприяла участь у ньому талановитих митців та, передусім, Івана Миколайчука.
А тоді, після блискучого дебюту в кіно, його знімали часто, й він запам'ятовувався в більшості картинах. Запам'ятовувався навіть тоді, коли йому, по суті, й не було чого грати, але Іван Миколайчук "витягував" роль завдяки своїй особистості і вмінню створити образ майже з повітря, створити його з нічого. Реальний і міфічний, ніжний і жорстокий, багатоликий і багатоманітний, в головній ролі чи в епізодичній, він міг внести у кінострічку щось неповторне, своє, те, що не виходило в інших.
Іван Миколайчук відзначався допитливістю, прагненням до акторських вирішень. Ці риси допомогли акторові стати самобутнім митцем. Своєю індивідуальністю, дивовижною переконливістю, виправданням пропонованих обставин Миколайчук заражав глядачів, примушував співпереживати і вірити.
Іван Миколайчук уособлював яскравого романтика, націленого на вертикальний рух − угору, ввись! З фільму "Білий птах з чорною ознакою" (1971 р.) починається нова сторінка у творчості Івана Миколайчука-актора — він стає ще й сценаристом.
У яскравому фільмі Бориса Івченка "Пропала грамота" Іван Миколайчук не тільки виконавець колоритної ролі козака Василя, а й фактичний співрежисер. Він працював над музичним оформленням фільму.
Фільмографія
1964 — «Тіні забутих предків» (Іван Палійчук)
1965 — «Гадюка», актор
1966 — «Бур'ян», актор
1967 — «Дві смерті», актор
1967 — «Київські мелодії», актор
1968 — «Помилка Оноре де Бальзака», актор
1968 — «Камінний хрест», актор
1968 — «Розвідники», актор
1968 — «Визволення» (кіноепопея), частина 1-«Вогняна дуга», (Савчук)
1969 — «Визволення» (кіноепопея), частина 2-«Прорив», (Савчук)
1970 — «Білий птах з чорною ознакою», сценарист, актор
1970 — «Комісари», актор
1971 — «Іду до тебе», актор
1971 — «Лада з країни Берендеїв», актор
1971 — «Захар Беркут», (Захар Беркут)
1972 — «Наперекір усьому», актор
1972 — «Пропала грамота» (Козак Василь)
1973 — «Повість про жінку», актор
1973 — «Коли людина посміхнулась», актор
1974 — «Марина», актор
1974 — «Мріяти і жити», сценарист
1975 — «Канал», актор
1976 — «Тривожний місяць вересень», актор
1977 — «Відлюдько», сценарист
1978 — «Море», актор
1978 — «Під сузір'ям Близнюків», сценарист
1979 — «Вавілон ХХ», актор, композитор, режисер, сценарист
1980 — «Лісова пісня. Мавка», актор
1981 — «Така пізня, така тепла осінь», актор, режисер, сценарист
1982 — «Повернення Баттерфляй», актор
1983 — «Легенда про княгиню Ольгу», актор
1983 — «Миргород та його мешканці», актор
1986 — «І в звуках пам'ять відгукнеться...», сценарист
1989 — «Небилиці про Івана», сценарист
Богдан Ступка, Іван Миколайчук - концерт памяті, перша частина, 2016 р ТРК Львів