Пам’яті тих, хто перелетів у вирій іншого світу так несподівано, що ми досі не повірили, що їх нема. Тих, хто знає про святість землі , тих, кого ми називаємо Ангелами, хоча ще вчора вони були звичайними людьми…

Сини України! Незгасна свіча…

У світлі життя!!! Сльоза на очах….

Сини України в світанках нових,

У вранішніх росах, молитвах святих.

Підготували учні 7-11 класів.

Автор сценарію: Антонів Катерина, випускниця СЗШ № 97, Антонів Л.О., вчитель інформатики; 

Організатори та режисери: Галайко Г.М., соціальний педагог; Васильків Т.С., педагог організатор; Яремків Н.В., ЗДВР.

Новий світанок… і день пробудився…

Комусь справді новий, хтось маком лишився

У вічності неба, доріг відкриття…

Герої Вкраїни!... ЗА ВОЛЮ – ЖИТТЯ!  

За цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали та віддають найкращі. І більшість з них – молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити…

Мир – яке спокійне слово,

Що дає нам право на життя,

Тільки в мирі всі знаходять змогу

Вірити у світле майбуття.

І як прикро нам, всім жителям планети,

Що розв’язана страшна війна,

Що в ній гинуть українські діти,

А причин й кінця її нема.

Ви погляньте, всі наші солдати –

По роках ще хлопці молоді,

А в очах вже є та сива зрілість,

І душею ніби вже старі.

Схаменіться вороги й розкрийте очі,

На страхіття злісної війни,

Не ставайте до людського горя геть байдужі,

І скажіть всі дружно: «Ні війні!»