Я буду жити, бо я присягнув!

Навіки Україну захищати.

І якщо ворог не почув,

Я буду до останнього стояти...

Неоголошена війна забрала уже тисячі життів наших молодих українців. Невідомо, скільки ще матерів, дружин, дітей страждатимуть через непоправні передчасні втрати своїх найдорожчих людей: синів, чоловіків, батьків.

Наш обов’язок – пам’ятати усіх героїв, хто не повернувся зі Сходу, хто не встиг удосталь пожити разом зі своїми рідними, недорадів, недокохав, але встиг виконати свій громадянський обов’язок, захищаючи країну.

20 червня 2016 року у Львівській СЗШ № 97 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки в пам’ять про випускника школи, героя, який загинув під час бойових дій в зоні АТО, справжнього патріота Івана-Віталія Берези.

Його життя обірвалося 11 липня 2014 року, зовсім рано, на 23 році, далеко від рідної домівки. Табір українських силовиків обстріляли з РСЗВ. Від нього залишилося попелище. Саме там і загинув Іва́н-Віта́лій Володи́мирович Бере́за — український військовик, солдат, номер обслуги зенітно-артилерійського взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Указом Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015 нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно). 

Ракетна атака бойовиків на базовий табір сил АТО під селом Зеленопілля в Луганській області ніколи не буде вписана в історію АТО "золотими літерами". Не ввійде вона в сучасні літописи як "символ героїзму" і, забігаючи наперед, – ніхто не понесе відповідальності за наказ розбити табір, акуратненько вибудувавши техніку в рядочок у полі поряд з лісосмугою. І вже через рік мало хто пам'ятає, що тих хто вижив під час евакуації бойовики добивали мінометами і "Градами".

Захищати східні кордони Батьківщини Іван Береза пішов 20 травня 2014 року. Він був доброю, порядною людиною, цінував і шанував родину, був люблячим сином, надійним братом і вірним другом для своїх товаришів. Він не вагався і не роздумував жодної хвилини. Залишив родину вдома і став на захист інтересів України. Останні місяці життя Івана – це боротьба за цілісність і незалежність нашої країни, це захист її державних кордонів.

Меморіальна дошка встановлена на Пам’ятному Знакові загиблим воїнам УПА, котрий знаходиться на території школи, де навчався загиблий, його сестра Христина,  а зараз навчається наймолодша сестричка Софійка.

На урочистій церемонії крім родини героя, учнів та вчителів, були присутні священники храму Віри, Надії, Любові та їх матері Софії, храму св. Степана, воїни АТО, депутат Львівської міської ради Роман Іванців, волонтери, церковний хор, а ще багато жителів мікрорайону, які прийшли вшанувати пам’ять героя.

Захід розпочався проникливими словами настоятеля церкви о.Андрія Корчагіна про героїчний подвиг українських хлопців, які захищають ціною власного життя цілісність нашої держави. Усі учасники заходу взяли участь у молебні з нагоди освячення меморіальної дошки Івана-Віталія. Присутні вшанували пам’ять про Івана Березу та усіх патріотів України, що загинули, захищаючи її незалежність, хвилиною мовчання і поклали квіти до меморіальної дошки.

Варто згадати пронизаний патріотичним спрямуванням виступ, який підготували Г.Галайко, соціальний педагог та Т.Васильків, педагог-організатор. В рамках заходу вихованці дошкільної установи, учні школи та учасники церковного хору виконали патріотичні, духовні пісні та вірші.

“Наш випускник Іван Береза, був спрaвжнім пaтрioтом, який боровся за суверенітет та незалежність України і віддав життя за мир та спокій на рідній землі. Кiлькa рoкiв тoму ще нiхтo не мiг нaвiть пoдумaти, щo у нашій державі люди будуть гинути нa вiйні... Цей стрaшний сoн, нa жaль, стaв реальністю. Обривaються мoлoдi життя нaйкрaщих синiв Укрaїни. Тoж дaвaйте шaнувaти пам'ять герoїв, не зaбувaти прo тих, хтo тaк рaнo пoкинув цей світ, зрoбивши неoцiненну пoслугу для всіх нaс в ім'я щaсливoгo мaйбутньoгo ріднoї держaви!”, - скaзaв директор школи Крупник П.М. пiд чaс вiдкриття мемoрiaльнoї дoшки.

“Вшанування пам’яті героїв, які віддали своє життя за цілісність держави, – це наш святий обов’язок. І сьогоднішнє відкриття меморіальної дошки нашому землякові, героєві Івану-Віталію Березі, це - щира дань справжньому патріоту, який самовіддано захищав Вітчизну, боровся за її суверенність, мир та спокій на рідній українській землі. Тож давайте шанувати героїв, не забувати тих, хто так рано покинув землю, задля щасливого майбутнього держави“, – зазначив депутат Львівської міської ради Роман Іванців. Він висловив вдячність матері за виховання сина, мужнього героя. Звернувся до всіх присутніх, щоби не забували своїх загиблих земляків, учасників АТО, хлопців, які зараз захищають східні кордони держави.

До присутніх звернулася Христина - рідна сестра Івана. «Допоки ми живі – житиме пам’ять про наших воїнів-земляків. Із Пам’ятного Знаку щодня вони зустрічатимуть і проводжатимуть поглядом учнів, нагадуватимуть кожному з нас, що віддали своє життя, аби ми жили в мирній квітучій Україні. Вшанування їхньої пам’яті – це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв!».

Друзі пам’ятатимуть Івана-Віталія як життєрадісного, доброго, щирого, оптиміста за будь-яких обставин, як людину, яка мужньо боронила нашу державу без нарікань. Він завжди був готовий допомогти тим, хто потребує допомоги. Він дуже любив життя.

Світла пам’ять про Івана-Віталія Березу, його мужність  назавжди залишаться в серцях рідних, земляків, бойових побратимів – усіх, хто знав, поважав та любив Івана – справжнього патріота й Героя!

А загалом, усі присутні були одностайні в тому, щоб смерть патріотів не була марною,- маємо змінювати самі себе, вести гідне життя та бути справжніми людьми!

Я буду жити в посмішках дітей,

Моя душа вам піснею озветься.

Я в бій пішов-за правду, за людей!

І в пам’яті-це знаю, не зітреться.

Яремків Н.В., заступник директора з виховної роботи