Як нема без зірок небозводу,  
Як блакиті без сонця нема,  
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.  
Рідна мова... Вона така неповторна, мелодійна і співуча, бо ввібрала в себе гомін дібров і луків, полів і лісів, духмяний, п'янкий запах рідної землі. У народу немає   більшого скарбу, ніж його мова. Бо саме мова - це характер народу, його пам'ять, історія і духовна могутність. У ній відбиваються звичаї, традиції, побут народу, його розум і досвід, краса і сила душі, вона його, народу, цвіт і зав'язь. 
16 березня 2018 р. СЗШ № 97 приймала гостей. В рамках VІІ районного Фестивалю української мови «Розквітай же, слово!» в актовій залі зібрались справжні знавці та поціновувачі творчості Григорія Сковороди про якого поет, перекладач Іван Драч сказав такі слова: «Якби ніхто нічого не знав про Г. Сковороду, якби час не пощадив для нас його рукописні твори..., якби народ не зберіг легенд про його дивовижне життя, якби зосталася одна - єдина його епітафія, то і вона блиснула би для людства спалахом дивовижної сили і ося­яння: «Світ ловив мене, та не впіймав!».
Учнівські команди шкіл району взяли участь в інтелектуальній грі «Що? Де? Коли?». Цікаві питання та призи готували вчителі – філологи СЗШ № 97 Антоняк С.І., Харатинович М.В., Мік О.Я., учитель інформатики Антонів Л.О. Перемогу отримала команда знавців ССЗШ № 91. Після завершення заходу, діти мали змогу ще раз переконатися, що мова народу - найкращий цвіт, що ніколи не в'яне, а вічно живе, розвивається.

Яремків Н.В., заступник директора

з виховної роботи