Є люди, як свічки,-
згорають, відходять у небуття.
Є люди, як зірки,-
горять і світять все життя.
Зіркою такої величини для всіх українців є поетеса Леся Українка. Кожним словом,   кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу ця людина. З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий.
На сцені актової зали у виконанні учнів 10-А класу неймовірно цікавою для всіх присутніх виявилась інсценізації «Боярині», присвячена Міжнародному дню театру. Переглянувши її, школярі мали змогу ще раз переконатися, що кожна людина сама будує своє щастя. Та якими б багатствами вона не володіла, виявляється, що для повноцінного, духовно багатого життя їй потрібно мати зв’язок із рідною землею.
Глядачі були вражені і самою історією, і постановкою, і неперевершеною грою юних акторів, котрі зворушили кожне серце, заставили відчути себе у вирі подій. 
«Сьогодні ми ще раз доторкнулися душею і серцем до Лесиного життя-подвигу, до Лесиної прози, пісні, крилатого слова. Дуже хочу щоб учні не раз зверталися до поезії Волинської Мавки. Котра найбільше припаде до душі - беріть з собою в доросле життя!», - сказала режисер-постановник вистави Фігель Н.В., учитель української мови та літератури.

Яремків Н.В., заступник директора

з виховної роботи